угвинчувати
ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.: вкрути́ти (укрути́ти), вверну́ти (уверну́ти), вверті́ти (уверті́ти), вгвинти́ти (угвинти́ти). Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім (Тимофій) бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угвинчувати — угви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- угвинчувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
- угвинчувати — УГВИ́НЧУВАТИ див. вгви́нчувати. Словник української мови у 20 томах