узаконити

УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док.: установи́ти (встанови́ти), утве́рдити, узако́нити, легалізува́ти, канонізува́ти, декретува́ти, настанови́ти. Той, хто установив цей обряд.., не хотів і думати, щоби хоч щось могло пропасти дурно (Г. Хоткевич); Встановити порядок робочого дня; Старий Кухта й сам давненько вже думав над тим, як би узаконити за собою Гарасимову садибу (А. Іщук). Закон, який легалізує.. страйк (з журналу); Канонізувати робітниче свято; Уряд декретував і здійснив ряд заходів в інтересах народу (з журналу); — Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Лесь Мартович). — Пор. 1. запрова́джувати.