узаконити

УЗАКО́НИТИ див. узако́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узаконити — узако́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. узаконити — див. узаконювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. узаконити — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  4. узаконити — УЗАКО́НИТИ див. узако́нювати. Словник української мови в 11 томах