1. Словник синонімів української мови

узус

ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узус — у́зус іменник чоловічого роду те, що стало загальноприйнятим, звичайним; звичай, правило; використання, вживання книжн. Орфографічний словник української мови
  2. узус — [узус] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. узус — Ужиток, звичай Словник чужослів Павло Штепа
  4. узус — -у, ч., книжн. 1》 Те, що стало загальноприйнятим, звичайним; звичай, правило. 2》 Використання, вживання. 3》 іст. У римському праві – користування чужою власністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узус — У́ЗУС, у, ч., книжн. 1. Те, що стало загальноприйнятим, звичайним; звичай, правило; // юр. Звичай, право користуватися чужими речами.; // лінгв. Загальноприйняте вживання мовних одиниць. Тлумачні словники відбивають мовний узус. 2. Використання, вживання. Словник української мови у 20 томах
  6. узус — у́зус (лат. usus – звичай) 1. Звичай, звичка, правило. 2. Використання, застосування. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. узус — У́зус, -су; у́зуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. узус — У́ЗУС, у, ч., книжн. 1. Те, що стало загальноприйнятим, звичайним; звичай, правило. 2. Використання, вживання. Словник української мови в 11 томах
  9. узус — рос. узус 1. Звичай, звичка, правило. 2. Використання, застосування. 3. У римському праві — користування чужими правами. Eкономічна енциклопедія