улитися

ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ), ВЛИВА́ТИСЯ (УЛИВА́ТИСЯ), ВПЛИВА́ТИ (УПЛИВА́ТИ), ВТІКА́ТИ (УТІКА́ТИ) рідше. — Док.: впа́сти (упа́сти), вли́тися (ули́тися), вплисти́ (уплисти́), втекти́ (утекти́). Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро (Леся Українка); Ой ти, Дніпре-брате, скажи мені правду, Ох скільки у тебе річок упало (пісня); Гординська жила над гомінливим потоком, що збігав із схилу і вливався в ріку (С. Чорнобривець); З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак, тихо журчачи по дрібних камінцях, впливало до потоку (І. Франко); — Вода поволі бурхливо котиться руслами природних водойм у море.., за якихось там пару, ну, за три тижні майже все втікає (М. Чабанівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улитися — ули́тися 1 дієслово доконаного виду облитися сльозами ули́тися 2 дієслово доконаного виду налитися в середину; додатися; приєднатися Орфографічний словник української мови
  2. улитися — УЛИ́ТИСЯ¹ див. улива́тися¹. УЛИ́ТИСЯ² див. влива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  3. улитися — I див. уливатися I. II див. вливатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улитися — УЛИ́ТИСЯ¹ див. улива́тися¹. УЛИ́ТИСЯ² див. влива́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  5. улитися — Уливатися, -ваюся, -єшся сов. в. улитися, уллюся, -ллєшся, гл. Вливаться, влиться. 2) Впадать, впасть (о рѣкѣ), 3) Обливаться, облиться. Вона усе сльозами вливалася. МВ. (О. 1862. І. 73). Словник української мови Грінченка