улов
МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. із засобами ловіння); СТРІЛЕ́ЦТВО розм. (з рушницею). Між ними був і знайомий уже місцевий справник Семен Семенович Хрєнов, охочий до мисливства і різних напоїв (О. Довженко); (Сотник:) Сьогодні запросив я вас до себе на полювання (О. Стороженко); На ловецтві.. найкраще знався він У всій країні (М. Рильський); Старий гетьман Ксаверій кохався у ловах, держав двісті ще й п'ятдесят вловчих собак (І. Нечуй-Левицький); — Ми на влови тут ходили, — На весілля вепра вбили (Л. Первомайський); Колись побавився пан, ловлячи вовків. Занедбав тую ловитву (Марко Вовчок); Не тоді пси годувати, як на улов іти (М. Номис); Мій старший брат, знаєте, та кохався у стрілецтві (Ю. Федькович).
Значення в інших словниках
- улов — уло́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- улов — УЛО́В (ВЛОВ), у, ч. 1. Наловлена риба; кількість наловленої риби. Рибалок стомлена ватага Улов опівнічний везла (А. Малишко); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом (О. Словник української мови у 20 томах
- улов — (влов), -у, ч. 1》 Наловлена риба; кількість наловленої риби. 2》 рідко. Ловлення риби. || Те саме, що полювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- улов — УЛО́В (ВЛОВ), у, ч. 1. Наловлена риба; кількість наловленої риби. Рибалок стомлена ватага Улов опівнічний везла (Мал., Віщий голос, 1961, 24); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом (Гончар, Тронка, 1963, 335); Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки... Словник української мови в 11 томах