улов

уло́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улов — УЛО́В (ВЛОВ), у, ч. 1. Наловлена риба; кількість наловленої риби. Рибалок стомлена ватага Улов опівнічний везла (А. Малишко); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом (О. Словник української мови у 20 томах
  2. улов — (влов), -у, ч. 1》 Наловлена риба; кількість наловленої риби. 2》 рідко. Ловлення риби. || Те саме, що полювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улов — МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. Словник синонімів української мови
  4. улов — УЛО́В (ВЛОВ), у, ч. 1. Наловлена риба; кількість наловленої риби. Рибалок стомлена ватага Улов опівнічний везла (Мал., Віщий голос, 1961, 24); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом (Гончар, Тронка, 1963, 335); Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки... Словник української мови в 11 томах