улов

УЛО́В (ВЛОВ), у, ч.

1. Наловлена риба; кількість наловленої риби.

Рибалок стомлена ватага Улов опівнічний везла (Мал., Віщий голос, 1961, 24);

Прибули з моря рибалки з свіжим уловом (Гончар, Тронка, 1963, 335);

Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки, — У Івасика торбина Підростає щогодини. Хоч малий наш риболов, — Немалий у нього влов! (Стельмах, Живі огні, 1954, 11).

2. рідко. Ловлення риби.

— Завів орендар свій невід, сітки, снасті, понаймав робочих і не пускає нікого на своїй часті [частині] ловити.. Він купив право на улов; а ти хоч і здихай! (Мирний, І, 1954, 351);

Улов був невдалий, але вистачило й на юшку, й підсмажити рибки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230);

Тільки сходило сонце, як ми починали улов (Драч, Поезії, 1967, 133);

// Те саме, що полюва́ння.

Не тоді пси годувати, як на улов іти (Номис, 1864, № 7778).