умілість
МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Треба багато знання, майстерності, уваги й уміння, щоб вона працювала як слід (Остап Вишня); Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Ю. Смолич); Були часи, коли не цінувалася кондитерська умілість — не до неї було (О. Слісаренко); Кількість приживлянь в Оксани найбільша, в найтяжчий, в найнебезпечніший рік не дає загинути чубучатам. Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти, плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); Столярське майстерство далося Пимону дуже швидко (А. Шиян).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умілість — умі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- умілість — див. уміння Словник синонімів Вусика
- умілість — Майстерність, митецькість, тямність, здатність, вправність, гедзунок Словник чужослів Павло Штепа
- умілість — УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), лості, ж. Властивість за знач. умі́лий 1. – Сонце, великий, преясний володарю світа!.. Поможи нам у тім страшнім бою! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду! (І. Словник української мови у 20 томах
- умілість — (вмілість), -лості, ж. Властивість за знач. умілий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- умілість — Умі́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- умілість — УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), лості, ж. Властивість за знач. умі́лий 1. — Сонце, великий, преясний володарю світа!.. Поможи нам у тім страшнім бою! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду! (Фр. Словник української мови в 11 томах