ураза

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); (Мартіан:) Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); (Їжак:) Прощавай, Лисичко-сестричко! Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).

РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА (ВРА́ЗА) заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Тулуб); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко); Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові і з горем пополам доповз до хати (Григорій Тютюнник); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (М. Руденко); І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ураза — Ура́за: — образа; рана, болюче місце [48] Ура́зи: — рани [43] — ураза (158) польськ. uraza — образа [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. ураза — ура́за 1 іменник жіночого роду рана рідко ура́за 2 іменник жіночого роду образа ураза́ іменник жіночого роду мусульманське свято Орфографічний словник української мови
  3. ураза — Ура́за. Ураження, кривда, образа. Коли їм близше придивимо ся, то переконаємо ся, що ті горлачі майже самі мальконтенти, котрі або чують особисту якусь уразу, або заздростять, суть занадто горді і тим не вдоволені, що не они верховодять... Українська літературна мова на Буковині
  4. ураза — див. рана Словник синонімів Вусика
  5. ураза — 1. піст махамедський 2. це матиця самиць Словник чужослів Павло Штепа
  6. ураза — УРА́ЗА¹ (ВРА́ЗА), и, ж., заст. Рана. [Ігуменя:] Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Птиця упала, травою побігла, Вразу забула свою (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. ураза — I (враза), -и, ж., заст. Рана. II див. враза I. III -и, ж. Піст, якого повинен дотримуватися мусульманин протягом місяця рамазана. Ураза-байрам — мусульманське свято з нагоди закінчення місячного посту (урази). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ураза — Ура́за, -зи; ура́зи, ура́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ураза — УРА́ЗА¹ (ВРА́ЗА), и, ж., заст. Рана. [Ігуменя:] Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Мирний, V, 1955, 115); Птиця упала, травою побігла, Вразу забула свою (Щог., Поезії, 1958, 299). УРА́ЗА² див. вра́за¹. Словник української мови в 11 томах