уразливий

СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. — значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙ підсил., НЕСТЯ́МНИЙ підсил., УРА́ЗЛИВИЙ (ВРА́ЗЛИВИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИ́Й підсил., СТРАШНИ́Й підсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТРАХІТЛИВИЙ розм., СТРАХІ́ТНИЙ розм. Сильний сухий тріск.. розірвав тишу ночі (Ю. Смолич); Серед ночі я прокинувся від несамовитого гусячого крику (І. Багмут); Її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті (Панас Мирний); З кожного двора здіймався жахливий крик смерті (М. Коцюбинський); На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський); Почувся.. страхітливий вибух (Ю. Збанацький).

УРА́ЗЛИ́ВИЙ (ВРА́ЗЛИ́ВИЙ) (дуже відчутний; який легко відчуває подразнення, біль і т. ін.), БОЛЮ́ЧИЙ. Рана була неглибока, але вразлива, під самою лопаткою (В. Кучер); Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його немов болючий зуб (М. Коцюбинський).

УРА́ЗЛИ́ВИЙ (мало, погано захищений), СЛАБКИ́Й. Наші підрозділи зуміли цілком несподівано з'явитися на уразливих флангах німців і навіть у їх тилу (І. Ле).

ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м'якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).

ОБРА́ЗЛИВИЙ (який завдає образи, який виражає або містить у собі образу), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ), ПРИ́КРИЙ, КРИ́ВДНИЙ, ОБИ́ДНИЙ рідше, ОБИ́ДЛИВИЙ рідше. Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Л. Дмитерко); Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (прислів'я); Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Ю. Шовкопляс); — Від тебе я можу вислухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак). — Пор. 1. дошку́льний.

ОБРА́ЗЛИВИЙ (який легко ображається), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ), НЕДОТО́РКАНИЙ, ОБИ́ДЛИВИЙ рідше. Довбня зиркнув на неї. — Ти, бачу, й досі сердишся? Я не знав, що ти така образлива (Панас Мирний); Сьогодні всі були якісь особливо вразливі і ображалися на кожному кроці (О. Гончар); Надто за останній час через цю дитину вона стала така дражлива, недоторкана і дуже змарніла (Б. Грінченко); Мати обидливу вдачу.