урукопаш
ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), РУКОПА́Ш, ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ) розм. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Партизани підбиралися з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Н. Рибак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урукопаш — урукопа́ш прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- урукопаш — УРУКОПА́Ш див. врукопа́ш. Словник української мови у 20 томах
- урукопаш — урукопашну, урунастість, урунистий, урунистість, урунити, уручну див. врукопаш, врукопашну і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урукопаш — УРУКОПА́Ш, УРУКОПА́ШНУ, УРУ́НА, УРУНА́СТИЙ, УРУ́НИ́СТИЙ, УРУ́НИТИ, УРУ́НИТИСЯ, УРУНІ́ТИ, УРУЧНУ́ див. врукопа́ш, врукопа́шну і т. д. Словник української мови в 11 томах