урукопашну
ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), РУКОПА́Ш, ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ) розм. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Партизани підбиралися з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Н. Рибак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урукопашну — урукопа́шну прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- урукопашну — УРУКОПА́ШНУ див. врукопа́шну. Словник української мови у 20 томах