усихати

СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим); ГОРІ́ТИ, ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ) (від спеки). — Док.: засо́хнути, засо́хти, засхнути діал. усо́хнути (всо́хнути), усо́хти (всо́хти), усхну́ти (всхну́ти) діал. посо́хнути (посохти) (посхну́ти), зсо́хнути (зсо́хти), відме́рти, відсо́хнути, зача́хнути, пересо́хнути, згорі́ти, ви́горіти, погорі́ти (про все або в багатьох місцях). Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному ґрунті (С. Чорнобривець); На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); В яру криниця завалилась, Верба усохла, повалилась (Т. Шевченко); Зверху сосна усихає (пісня); В діда Данила всі дерева всохли (Ю. Мокрієв); Затоптаний, збитий копитом, полин пересох і зачах (Я. Шпорта); Трава геть вигоріла на сонці.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усихати — усиха́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. усихати — див. сохнути Словник синонімів Вусика
  3. усихати — УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСО́ХНУТИ (ВСО́ХНУТИ), УСО́ХТИ (ВСО́ХТИ), хну, хнеш, діал. УСХНУ́ТИ (ВСХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). Словник української мови у 20 томах
  4. усихати — (всихати), -аю, -аєш, недок., усохнути (всохнути) і усохти (всохти), -хну, -хнеш і діал. усхнути (всхнути), -ну, -неш, док. 1》 Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). || Сохнучи, гинути від несприятливих умов, пошкоджень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. усихати — УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСО́ХНУТИ (ВСО́ХНУТИ) і УСО́ХТИ (ВСО́ХТИ), хну, хнеш і діал. УСХНУ́ТИ (ВСХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). Словник української мови в 11 томах
  6. усихати — Усихати, -хаю, -єш сов. в. усох(ну)ти, -хну, -неш, гл. 1) Засыхать, засохнуть. Не принялись три ясени, тополя всихала. Шевч. 393. Верба усохла, похилилась. Шевч. 387. 2) Усыхать, усохнуть, отсыхать, отсохнуть. Бодай тобі, вражий сину, права рука всохла. Мет. 172. Словник української мови Грінченка