услужний
ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Вони мали ніби випадкове побачення, влаштоване послужливим хазяїном готелю (Ю. Яновський); Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї — такий вслужливий (О. Стороженко); Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- услужний — услу́жний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- услужний — див. вихований; Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
- услужний — УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Послужливий. Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко); Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- услужний — -а, -е, заст. Послужливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- услужний — УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Послужливий. Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (Фр., III, 1950, 267); Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (Коцюб., І, 1955, 412). Словник української мови в 11 томах