услужливий

ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Вони мали ніби випадкове побачення, влаштоване послужливим хазяїном готелю (Ю. Яновський); Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї — такий вслужливий (О. Стороженко); Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. услужливий — услу́жливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. услужливий — див. вихований; Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
  3. услужливий — УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ), а, е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Услужливий Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (І. Франко); До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава, Мене до батька поведи (І. Словник української мови у 20 томах
  4. услужливий — (вслужливий), -а, -е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. услужливий — УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ), а, е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Услужливий Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (Фр., VI, 1951, 306); До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава, Мене до батька поведи (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. услужливий — Услужливий, -а, -е Услужливый. Стор. I. 108. Словник української мови Грінченка