услуговувати
СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна (Марко Вовчок); Соломія служила в батюшки і вибула рік (І. Нечуй-Левицький); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка); Молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (П. Колесник); Щохвилини треба було їй (графині) услуговувати (О. Донченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- услуговувати — услуго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- услуговувати — Служити, робити послуги, догоджати; (- слугу) прислуговувати; док. УСЛУЖИТИ, (кому) вистаратись перед ким. Словник синонімів Караванського
- услуговувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
- услуговувати — УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш і УСЛУГУВА́ТИ (ВСЛУГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., УСЛУЖИ́ТИ (ВСЛУЖИ́ТИ), ужу́, у́жиш, док., заст. Словник української мови у 20 томах
- услуговувати — (вслуговувати), -овую, -овуєш і услугувати (вслугувати), -ую, -уєш, недок., услужити (вслужити), -ужу, -ужиш, док., заст. 1》 Робити кому-небудь послугу, що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити когось або викликати прихильність до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- услуговувати — Услуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш і услугува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- услуговувати — УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш і УСЛУГУВА́ТИ (ВСЛУГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., УСЛУЖИ́ТИ (ВСЛУЖИ́ТИ), ужу́, у́жиш, док., заст. Словник української мови в 11 томах
- услуговувати — Услуговувати, -вую, -єш гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Г. Барв. 327. Він вам услуговує. Пирят. у. Словник української мови Грінченка