услуговувати

УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш і УСЛУГУВА́ТИ (ВСЛУГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., УСЛУЖИ́ТИ (ВСЛУЖИ́ТИ), ужу́, у́жиш, док., заст.

1. Робити кому-небудь послугу, що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити когось або викликати прихильність до себе.

Іванові Петровичу вже мало услуговував [Кирило Іванович], зате ниць падав перед Гаврилом Федоровичем, секретарем (Панас Мирний);

Дождала стара невістки, не нарадується: яка ж то до неї щира та покірна! І вслужить їй що треба, і пожалує, і догодить, як рідна дитина (Марко Вовчок);

// ірон. Своїми діями, втручанням у щось робити кому-небудь неприємність, зло і т. ін.

Щира товаришка услужила своїй подрузі, і всі, далекі і близькі сусіди розказували та реготалися, як Параска горшки товкла від невдачі (Панас Мирний).

2. тільки недок. Виконувати обов'язки слуги, наймички.

Веселий Явтух до столу услуговував, а ще веселіш позирала на його Фрузина (А. Свидницький);

Щохвилини треба було їй [графині] услуговувати (О. Донченко);

Вона надзвичайно любила каву, а не можучи її собі купити, готова була й цілий день услугувати за той присмак (Н. Кобринська).

◇ (1) Слу́жбу услужи́ти – зробити якусь послугу.

От після зустрічі він каже-говорить нам такії речі: “Ей ви, ловці, добрі молодці! услужіте мені службу, покажіте дружбу ..” (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. услуговувати — услуго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. услуговувати — Служити, робити послуги, догоджати; (- слугу) прислуговувати; док. УСЛУЖИТИ, (кому) вистаратись перед ким. Словник синонімів Караванського
  3. услуговувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
  4. услуговувати — (вслуговувати), -овую, -овуєш і услугувати (вслугувати), -ую, -уєш, недок., услужити (вслужити), -ужу, -ужиш, док., заст. 1》 Робити кому-небудь послугу, що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити когось або викликати прихильність до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. услуговувати — СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Словник синонімів української мови
  6. услуговувати — Услуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш і услугува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. услуговувати — УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш і УСЛУГУВА́ТИ (ВСЛУГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., УСЛУЖИ́ТИ (ВСЛУЖИ́ТИ), ужу́, у́жиш, док., заст. Словник української мови в 11 томах
  8. услуговувати — Услуговувати, -вую, -єш гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Г. Барв. 327. Він вам услуговує. Пирят. у. Словник української мови Грінченка