услуговувати
услуго́вувати
(вслуговувати), -овую, -овуєш і услугувати (вслугувати), -ую, -уєш, недок., услужити (вслужити), -ужу, -ужиш, док., заст.
1》 Робити кому-небудь послугу, що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити когось або викликати прихильність до себе.
|| ірон. Своїми діями, втручанням у щось робити кому-небудь неприємність, зло і т. ін.
2》 тільки недок. Виконувати обов'язки слуги, наймички.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- услуговувати — услуго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- услуговувати — Служити, робити послуги, догоджати; (- слугу) прислуговувати; док. УСЛУЖИТИ, (кому) вистаратись перед ким. Словник синонімів Караванського
- услуговувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
- услуговувати — УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш і УСЛУГУВА́ТИ (ВСЛУГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., УСЛУЖИ́ТИ (ВСЛУЖИ́ТИ), ужу́, у́жиш, док., заст. Словник української мови у 20 томах
- услуговувати — СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Словник синонімів української мови
- услуговувати — Услуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш і услугува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- услуговувати — УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш і УСЛУГУВА́ТИ (ВСЛУГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., УСЛУЖИ́ТИ (ВСЛУЖИ́ТИ), ужу́, у́жиш, док., заст. Словник української мови в 11 томах
- услуговувати — Услуговувати, -вую, -єш гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Г. Барв. 327. Він вам услуговує. Пирят. у. Словник української мови Грінченка