1. Орфографічний словник української мови

услужливий

услу́жливий

прикметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. услужливий — див. вихований; Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
  2. услужливий — УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ), а, е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Услужливий Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (І. Франко); До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава, Мене до батька поведи (І. Словник української мови у 20 томах
  3. услужливий — (вслужливий), -а, -е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. услужливий — ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Словник синонімів української мови
  5. услужливий — УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ), а, е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Услужливий Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (Фр., VI, 1951, 306); До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава, Мене до батька поведи (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. услужливий — Услужливий, -а, -е Услужливый. Стор. I. 108. Словник української мови Грінченка