1. Словник синонімів української мови

усмішливий

УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об'єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усмішливий — усмі́шливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. усмішливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. усмішливий — Усміхнений Словник чужослів Павло Штепа
  4. усмішливий — УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм. 1. З усмішкою; схильний усміхатися. Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (О. Гончар). 2. Насмішкуватий, глузливий. Впевнений: крізь дещо усмішливий тон виступу Ви відчули, що викрутас розшифрований (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  5. усмішливий — -а, -е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. усмішливий — УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (Гончар, III, 1959, 41). Словник української мови в 11 томах