1. Словник синонімів української мови

усмішкуватий

УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об'єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усмішкуватий — усмі́шкуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. усмішкуватий — УСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. У Кузьки були розумні, усмішкуваті очі і хоч суворе, але симпатичне обличчя (І. Багмут); Об'єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. усмішкуватий — -а, -е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усмішкуватий — УСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. У Кузьки були розумні, усмішкуваті очі і хоч суворе, але симпатичне обличчя (Багмут, Щасл. день.., 1959, 167). Словник української мови в 11 томах