усмішкуватий

Значення в інших словниках

1. усмішкуватий — усмі́шкуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. усмішкуватий — УСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. У Кузьки були розумні, усмішкуваті очі і хоч суворе, але симпатичне обличчя (І. Багмут); Об'єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
3. усмішкуватий — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Словник синонімів української мови
4. усмішкуватий — УСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. У Кузьки були розумні, усмішкуваті очі і хоч суворе, але симпатичне обличчя (Багмут, Щасл. день.., 1959, 167). Словник української мови в 11 томах