успіх

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

успіх — (вдале завершення певної роботи) удача, досягнення, перемога, уроч. звершення, (блискучий) тріумф. Словник синонімів Полюги
успіх — у́спіх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
успіх — Удача, досягнення, с. фурор, тріюмф; (у змаганні) перемога, виграш; (книжки) визнання; мн. УСПІХИ, (в науці) поступання, поступ, проґрес; п! ЩАСТЯ. Словник синонімів Караванського
успіх — [усп'іх] -ху, м. (на) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
успіх — Осяг, досяг, здобуток Словник чужослів Павло Штепа
успіх — Позитивний результат діяльності, факт найвищого досягнення поставленої мети. Здобутий У. є великим збудником нової енергії,могутнім стимулятором творчих пошуків і злетів. Словник-довідник музичних термінів
успіх — -у, ч. 1》 Позитивний наслідок роботи, справи і т. ін.; значні досягнення, удача, талан. || Сприятливий результат у воєнній операції. || тільки мн. Досягнення в навчанні, у вивченні чого-небудь. 2》 тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
успіх — У́СПІХ, у, ч. 1. Позитивний наслідок роботи, справи і т. ін.; значні досягнення, удача. Поздоровив їх. .. Побажав доброго успіху в роботі, побажали і йому (Б. Лепкий); Ми ж про тебе знаємо, як ти по охоті успіху великого досягла в роботі! (П. Словник української мови у 20 томах
успіх — сп’яні́ти від у́спіху (від у́спіхів). Втратити здатність тверезо, самокритично оцінювати реальну дійсність під впливом досягнутого в якійсь справі; зазнатися. І сталась з людиною зміна крута: Сп’янівши від успіху того, Директор заводу “Чавунна плита” Влюбився… у себе ж самого! (С. Олійник). Фразеологічний словник української мови
успіх — У́СПІХ, у, ч. 1. Позитивний наслідок роботи, справи і т. ін.; значні досягнення, удача. Недавно тому увінчалася праця філологів величавим успіхом: винайдено древній римський рукопис, котрий.. розповідає про наш край… (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах