утелющитися

ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду і т. ін.), ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) фам., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., ВТЕЛЕ́ПАТИСЯ (УТЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам., ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ) фам., ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам. — Отсе вскочила, — думала вона. — Ні, не буду я тут, не витримаю (М. Коцюбинський); Треба щось діяти, а то так, чого доброго можна влипнути в історію (І. Цюпа); Так їй вдома казати наказували, щоб у біду не вклепатись (Грицько Григоренко); — Ну, втелепався ж оце писар!.. — реготався на всю світлицю о. Артемій (І. Нечуй-Левицький); Нянька ледве поспівала за нею, так і гляди, щоб куди-небудь не втелющилась (К. Гордієнко); — Може, думаємо, здуру хлопець в біду вшелепався (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утелющитися — утелю́щитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утелющитися — УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ див. втелю́щуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. утелющитися — див. втелющитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утелющитися — УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ див. втелю́щитися. Словник української мови в 11 томах