утома
УТО́МА (ВТОМА) (стан ослаблення від посиленої роботи, ходьби, напруження і т. ін.), ЗНЕМО́ГА, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ підсил., ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ підсил. Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З. Тулуб); Така влада творчої роботи над людиною, що забуває вона і за втому і за їжу (Ю. Яновський); Все — сплющені повіки, одутлі, м'яко обвислі щоки, мляво розтулений рот — все свідчило про крайній ступінь знемоги (Н. Тихий); Працювали вдень і вночі, перемагали і знесилення і холод (О. Донченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утома — уто́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- утома — Знемога, знесилення, ВИСНАГА, змучення, перемучення, перевтома. Словник синонімів Караванського
- утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (М. Словник української мови у 20 томах
- утома — (втома), -и, ж. 1》 Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. 2》 мет. Те саме, що утомленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утома — Уто́ма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- утома — Утома, -ми ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276. Словник української мови Грінченка