1. Словник української мови у 20 томах

утома

УТО́МА (ВТО́МА), и, ж.

1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін.

Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (М. Коцюбинський);

Ольга відчула втому в усьому тілі (А. Хижняк);

Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З. Тулуб);

Нехай не знає втоми та рука, Що добре зерно в добру землю сіє (М. Рильський);

Почув утому, йдучи далі. Досі не чув її, хоч відмахав уже стільки миль (Г. Хоткевич);

Козаки, мимо втоми, не тратили духа (Б. Лепкий);

Це просто стома. Втома – і смертельна;

Аж ось де прихилю я свою втому за стільки днів, за стільки довгих літ (Л. Костенко).

2. мет. Те саме, що уто́мленість.

Корозійна утома;

Утома металу.

○ (1) Без уто́ми, у знач. присл.:

а) не стомлюючись, не відчуваючи втоми.

Голублячи таку думку [про хату теплу, жінку любу та малу дитинку] в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги (Панас Мирний);

б) безперестанку, безперервно.

Б'ють гармати без утоми просто в галич навісну (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утома — уто́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. утома — Знемога, знесилення, ВИСНАГА, змучення, перемучення, перевтома. Словник синонімів Караванського
  3. утома — (втома), -и, ж. 1》 Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. 2》 мет. Те саме, що утомленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утома — УТО́МА (ВТОМА) (стан ослаблення від посиленої роботи, ходьби, напруження і т. ін.), ЗНЕМО́ГА, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ підсил., ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ підсил. Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З. Словник синонімів української мови
  5. утома — Уто́ма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. утома — Утома, -ми ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276. Словник української мови Грінченка