утомлений

СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утомлений — уто́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. утомлений — [ўтомлеинией] = втомлений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. утомлений — УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до утоми́ти. [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка); Почуваю себе краще, хоч утомлений силою нових вражень (М. Словник української мови у 20 томах
  4. утомлений — (втомлений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до утомити. 2》 у знач. прикм.Який утомився, відчуває втому, пройнятий утомою. || Який виражає втому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утомлений — Уто́млений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. утомлений — УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до утоми́ти. [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах