ухопитися
УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ) (схоплювати рукою, руками), УХОПИ́ТИСЯ (ВХОПИ́ТИСЯ), СХОПИ́ТИСЯ, ПОЛА́ПАТИСЯ розм., ХОПИ́ТИСЯ діал., ОЧЕПІ́РИТИСЯ діал.; УЧЕПИ́ТИСЯ (ВЧЕПИ́ТИСЯ) (міцно), ВПНУ́ТИСЯ (УПНУ́ТИСЯ). — Недок.: бра́тися, хапа́тися, хвата́тися розм. учі́плюватися (вчі́плюватися), впина́тися (упина́тися). Грицько викурив люльку коло печі й узявся за шапку (Панас Мирний); В цю мить почув (Роман), що хтось береться за двері (Б. Грінченко); За Бабу хлопчик ухопився (Л. Глібов); Марко схопився руками за сосну (Григорій Тютюнник); Старі ґазди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Мирослав Ірчан); Андрій хопився руками за голову (І. Франко); Нахилив вишню, очепірився та їсть (Словник Б. Грінченка); — Будуть тягти — за одвірок учеплюся, а не поїду з своєї батьківщини! (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- ухопитися — ухопи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ухопитися — док., (рукою) взятися, схопитися, (за ідею) виявити глибоке зацікавлення чим, взяти на озброєння що, (за слово) вчепитися Словник синонімів Караванського
- ухопитися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
- ухопитися — [ўхопитиес'а] = вхопитися ўхоупл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. -пис'а, ўхоуп'іц':а Орфоепічний словник української мови
- ухопитися — УХОПИ́ТИСЯ див. ухо́плюватися. Словник української мови у 20 томах
- ухопитися — див. ухоплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухопитися — обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за кого—що. З великим бажанням, з радістю використовувати якусь нагоду для досягнення своєї мети. Фразеологічний словник української мови
- ухопитися — УХОПИ́ТИСЯ див. ухо́плюватися. Словник української мови в 11 томах
- ухопитися — Ухопитися, -плюся, -пишся гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Св. Л. 128. Ухопився, як реп'ях. Ном. № 2745. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка