1. Словник синонімів української мови

уявний

ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). В кожній історії генерал сам брав участь, факти всі перевірені, дійові особи не вигадані (Ю. Яновський); Галайда (в поемі "Гайдамаки") вполовину видуманий, а смерть вільшанського титаря правдива (Т. Шевченко); Вона (поезія символістів 1918-1919 рр.) була майже повністю придуманою, вичитаною, книжною (Л. Новиченко); Надумані, схематичні характери призводять до фальші в зображенні дійсності (з журналу); Думок з'являлася безліч, і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Ю. Яновський); Є така країна гарна, хоч дехто каже — легендарна (Леся Українка); У творі ("Лісова пісня") діють міфічні істоти (з підручника); П'ятий том, що тепер є в друку, має подати низку найцікавіших і найстаріших апокрифічних.. житій святих і легенд (І. Франко). — Пор. 1. нереа́льний, уя́вний.

НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Шовкопляс); Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький); Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (П. Тичина); (Хламушка:) Ну, й люди! Понабудують собі неіснуючих перепон.. і мучаться (І. Кочерга). — Пор. ви́гаданий, 1. надприро́дний, 1. прима́рний, уя́вний.

УЯ́ВНИЙ (який не існує насправді, але з'являється в уяві), УЯ́ВЛЮВАНИЙ, ПОЗІ́РНИЙ, ГА́ДАНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, МИ́СЛЕНИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ. Голді здавалось, наче вона кудись пливе й пливе, погойдуючись на м'яких і теплих хвилях. Цей уявний одноманітний рух заколисував її мозок, робив легким, як пір'їнка, її тіло (Д. Ткач); Вона говорила в думці з уявлюваним директором чи завучем (В. Кучер); Одноманітність у роботі токаря чи стругальника — позірна (з газети); Скільки дум передумається вночі! Скільки мислених розмов і суперечок прошумить! (І. Волошин). — Пор. ви́гаданий, 1. нереальний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уявний — (який виникає в уяві) мислимий, гаданий, позірний, несправжній. Словник синонімів Полюги
  2. уявний — уя́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. уявний — Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду (С. Літературне слововживання
  4. уявний — Гаданий, уявлюваний, г. сповидний, р.позірний; Р. примарний; п! УДАВАНИЙ. Словник синонімів Караванського
  5. уявний — [уйаyнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. уявний — УЯ́ВНИЙ, а, е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві. Найвиразніше відчувається запах лозової кори. Хоча він, можливо, і не реальний, а уявний. Навряд чи пригонить вітер гіркуватий подих розімлілого верболозу аж з дніпровського берега (І. Словник української мови у 20 томах
  7. уявний — -а, -е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві; віртуальний. || у знач. ім. уявне, -ного, с. Те, що створене уявою, в уяві. Уявне число мат. — корінь парного степеня з від'ємного числа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. уявний — Уя́вни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. уявний — УЯ́ВНИЙ, а, е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві. Найвиразніше відчувається запах лозової кори. Хоча він, можливо, і не реальний, а уявний. Навряд чи пригонить вітер гіркуватий подих розімлілого верболозу аж з дніпровського берега (Вол. Словник української мови в 11 томах