фальшивий

ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.; ОБЛУ́ДНИЙ, ОБЛУ́ДЛИВИЙ рідше (який під зовнішньою лагідністю приховує погані наміри). — Колись і мене (піп) назвав антихристом. — Невже антихристом?.. — сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (І. Нечуй-Левицький); Завжди нещирий, Олександр перший, не бажаючи ображати Барклая і Багратіона, обох призначив командуючими арміями (П. Кочура); Тяжкі переслідування одвертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей (І. Франка) могутній дух (М. Рильський); Не злюбила його Докія. Не за ті цукерки, що дітям не дав, а за те, що якийсь він слизький був, дуже низько кланявся усім Чумакам (В. Кучер); — Ти здавна був кепський, не хочу казати — фальшивий пророк (І. Франко); Не клянись, що життя є виною тому, Що ти криводушний, Підступний, Лукавий, .. На світі є чесність І совість є, А ти за вигоди їх вирішив збути... (С. Воскрекасенко); Невже зрадив хан? Кривоприсяжний пес! Хоче в мутній воді половити рибки (Я. Качура); Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність крутійського уряду (М. Коцюбинський); Вони (посли), бач, налякалися, що князь побачив їх дволичну гру (Юліан Опільський); Аристарх.. не такий ввічливий, як Мстислав, але, безперечно, не двоєдушний, щирий (В. Логвиненко); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський). — Пор. підсту́пний.

НЕВИ́ПРАВДАНИЙ (такий, якому важко знайти якесь внутрішнє пояснення, виправдання); ФАЛЬШИ́ВИЙ (про почуття, про зайняту особисту позицію — який не є виправданим і доцільним у певній ситуації). В її руках почала з'являтись невиправдана поспішність, навіть метушня (О. Донченко); І в інших молодиків були хвилини вагань і сумніву, та фальшивий сором і хвастовита легковажність і острах стати смішним не давали заговорити (З. Тулуб); Фальшива скромність. — Пор. безпідста́вний, безпричи́нний.

ПОКАЗНИ́Й (розрахований на зовнішній ефект), ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, БУТАФО́РНИЙ, БУТАФО́РСЬКИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (надто, невиправдано пишний, розкішний тощо); ФАЛЬШИ́ВИЙ (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось і т. ін. — який не відповідає дійсності). Довгий санаторний коридор. Дешеві копії картин на стінах, килимові доріжки, казенна показна чистота (П. Загребельний); Підкреслена зневага Жолкєвського, пиховитий гонор самого Замойського підбурювали, глибоко зачіпали людську гідність Наливайка (І. Ле); Під стіною від спальні — ліжко, не те, що спати, а декоративне, з подушками білими, як сніг, і — як не до стелі (А. Головко); Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слабошпицький); Чи не бутафорне, часом, її щастя? (Ірина Вільде); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик); Все в ньому роблене.. В жодному слові немає щирості, все наносне, фальшиве (А. Хижняк).

ФАЛЬШИ́ВИЙ (який являє собою підробку), ПІДРО́БЛЕНИЙ, СФАЛЬШО́ВАНИЙ, ФАЛЬШО́ВАНИЙ розм., ПІДРО́БНИЙ заст., ЛИ́ПОВИЙ розм., жарт.; ФІКТИ́ВНИЙ (перев. про документ); ФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ (який являє собою фальсифікат). Мара й особа вам однаково хороші. Фальшиве золото для вас правдиві гроші (В. Самійленко); Чашник зламав князівську печать на затичці, не дуже придивляючись, чи вона справжня, чи підроблена (П. Загребельний); Щоб вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, — я не міг сподіватися (О. Кобилянська); Фальшованих грошей ходило вже досить між народом, хоч і карали всіх (О. Ільченко); Були там купчини проворні, Що їздили по ярмаркам, І на аршинець на підробний Поганий продавали крам (І. Котляревський); Більшість з них (військовополонених) на селах уже дечим запаслись: пара білизни, "липові" паспорти й інші випадкові документи (В. Козаченко); Дав Семен Архипович фіктивну довідку про хворобу, рятуючи його племінницю від німецької неволі... (Н. Рибак); Фольклористи, так би мовити, старого складу дуже любили говорити про справді народні і не справді народні (фальсифіковані) твори (М. Рильський).

ШТУ́ЧНИЙ, НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, СУРОГА́ТНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ (зроблений, виготовлений на зразок природного, справжнього); СИНТЕТИ́ЧНИЙ (одержаний в результаті хімічного синтезу). По самому дну урочища блискоче вода, зайшовши із штучного моря й створивши тут.. тихий сяючий затон (О. Гончар); Ненатуральне хутро; Видніється кам'яниця, ніби якась неприродна брила, посічена часом і негодою (Ю. Збанацький); Сурогатна кава; Фальшиве золото для вас правдиві гроші (В. Самійленко); Безжиттєве, несправжнє, примарне все тут: і біленькі реактивні винищувачі..; і чорні грузовики польових радіостанцій,.. вони несправжні.. — це тільки мішені,.. макети бойових ракет (О. Гончар); Синтетична шкіра.

ШТУ́ЧНИЙ (про поведінку, почуття, висловлювання тощо — позбавлений природності, щирості), НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, ТЕАТРАЛІЗО́ВАНИЙ, ДРАМАТИ́ЧНИЙ, АФЕКТО́ВАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, АКТО́РСЬКИЙ, ПОЗЕ́РСЬКИЙ (про вчинки, поведінку). Її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти (Ю. Шовкопляс); Завела вона (романс) ненатуральним, горловим голосом (Леся Українка); Мова її була також неприродна. Намагалася говорити голосно й поволі (Лесь Мартович); Театральний жест руки, яким заслонив ("отець") очі, додав Нелі відваги (Ірина Вільде); Театралізованою ходою неначе вбіг, як циркач, досить молодий ще з вигляду маестро (І. Ле); (Саша:) Зайшов за мною? Шкода! (Стасенко:) Чого ж се так? Що це за драматичні тони такі? (Олена Пчілка); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський); Йому (Я. Купалі) була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Т. Масенко); В жодному слові (Масла) немає щирості, — все наносне, фальшиве (А. Хижняк); Акторський жест. — Пор. уда́ваний.