франтівство

I. ШИК розм. (особлива вишуканість у манері одягатися, триматися тощо, перев. розрахована на зовнішній ефект), ФАСО́Н розм., ФОРС розм., ФРАНТІ́ВСТВО заст., розм. Тут кожний може одягатися, як хоче, і нема де показувати шик, хоч би хто й хотів (Леся Українка); Славинський скривився і поправив модне з синіми скельцями пенсне, яке носив скоріш для фасону, ніж з необхідності (М. Олійник); — Це не його власна машина.. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав (І. Драч); Грушницький — юнкер. Він лише рік на службі, носить, з особливого виду франтівства, товсту солдатську шинелю (переклад О. Кундзича). — Пор. 3. блиск.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франтівство — франтівство́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. франтівство — ФРАНТІВСТВО́, а́, с. Пристрасть до модного, ошатного одягу; надмірна увага до своєї зовнішності, до свого одягу. Франтівство шляхти. Словник української мови у 20 томах
  3. франтівство — -а, с. Пристрасть до модного, вишуканого одягу; надмірна увага до своєї зовнішності, до свого одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. франтівство — ФРАНТІВСТВО́, а́, с. Пристрасть до модного, нарядного одягу; надмірна увага до своєї зовнішності, до свого одягу. Словник української мови в 11 томах