франтуватий

ФРАНТІВСЬКИ́Й (про одяг, вигляд і т. ін.), ФРАНТУВА́ТИЙ, ФАТІВСЬКИ́Й розм. (властивий фату); СТИЛЯ́ЖНИЙ розм. (такий, який мають, носять стиляги). Заробляють вони, мабуть, непогано, але навряд щоб справляли синові отакі франтівські черевики (О. Донченко); Його франтуватий посріблений жмуток вусів химерно, з підсмиком випинався вгору (Я. Баш); Мені зразу кинувся у вічі його стандартно стиляжний вигляд, піснуватий вираз блідого, трохи зів'ялого обличчя (В. Речмедін).

ФРАНТУВА́ТИЙ (який любить шикувати, має вигляд франта), ФОРСИ́СТИЙ розм., ЧЕПУРИ́СТИЙ рідше; ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙ розм., ДЖЕНДЖИКУВА́ТИЙ розм. (який кокетує своїм зовнішнім виглядом, пишається одягом і т. ін.); ФАСО́НИСТИЙ розм. (якому притаманний показний шик); СТИЛЯ́ЖНИЙ розм. (одягнений як стиляга). — Стій! — крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (З. Тулуб); Форсисті сержанти.. забирають з робкопу весь гуталін (О. Гончар); Пан Купа.. міг і не хизуватися перед людьми, бо на них із тим чепуристим панком вже ніхто не звертав уваги (О. Ільченко); Дженджуристий пан Чорнокнижний завжди на ніч змащував поріділе волосся і обличчя молодим вершком сметани (М. Стельмах); — Ну, зрозуміло, що молодій жінці приємно морочити голови дженджикуватим панкам (З. Тулуб); Стиляжна дама усміхнулась мені вдячно (Ю. Мокрієв).