франтуватий

франтува́тий

-а, -е.

1》 Який полюбляє франтити, який має вигляд франта.

|| Власт. франту. Франтуватий вигляд.

2》 Те саме, що франтівський.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франтуватий — франтува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. франтуватий — ФРАНТУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що франтівськи́й. Якась з артисток натягнула поверх свого пальта франтуватий піджачок Голохвостого (Ю. Мартич); – Стій! – крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (З. Словник української мови у 20 томах
  3. франтуватий — ФРАНТІВСЬКИ́Й (про одяг, вигляд і т. ін.), ФРАНТУВА́ТИЙ, ФАТІВСЬКИ́Й розм. (властивий фату); СТИЛЯ́ЖНИЙ розм. (такий, який мають, носять стиляги). Заробляють вони, мабуть, непогано, але навряд щоб справляли синові отакі франтівські черевики (О. Словник синонімів української мови
  4. франтуватий — ФРАНТУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який полюбляє франтити, який має вигляд франта. — Стій! — крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385); Шеф «організаціон Тодт», франтуватий, уже лисий і золотозубий панок... Словник української мови в 11 томах