фіксувати
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти (уписа́ти), внести́ (унести́), занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме (Бова) свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).
ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Донченко); Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно (М. Рильський); Головне було — зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю, нарізали болти, міцно пригвинчували гайки (М. Трублаїні); Фіксувати хвору кінцівку.
ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок.: запам'ято́вувати, зафіксо́вувати, фіксува́ти, затя́млювати, закарбо́вувати, карбува́ти, нотува́ти, заното́вувати, заміча́ти. Дівчинка росла вразлива і мрійна і твердо, на все життя запам'ятала материні казки (З. Тулуб); Пам'ять його встигала зафіксувати все найцінніше, що міг дати молодому співакові цей.. візит (І. Ле); — Номер машини треба було замітити (С. Журахович). — Пор. пам'ята́ти.
ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ на комучому (спрямовувати, звертати — думки, увагу, інтереси на щось одне), КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СПИНЯ́ТИ, ФІКСУВА́ТИ. — Док.: зосере́дити, сконцентрува́ти, спини́ти. Регіна.. щораз більше зосереджувала на його особі свої думки й почування (І. Франко); Концентрувати сили і увагу вчених на найбільш важливих і перспективних напрямках науково-технічного прогресу; Здавалося б, що це зовсім не така уже значна подія, щоб на ній фіксувати увагу суспільства (В. Еллан). — Пор. 2. спрямо́вувати.
Значення в інших словниках
- фіксувати — фіксува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- фіксувати — Закріплювати, встановлювати; (у пам'яті) карбувати, зафіксовувати; (на папері) зображати, відтворювати; (увагу) зосереджувати; (події) реєструвати; (азот) БІОЛ. засвоювати. Словник синонімів Караванського
- фіксувати — Записувати, записати, позаписувати, зосереджувати, зосередити, позосереджувати Словник чужослів Павло Штепа
- фіксувати — ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо. Словник української мови у 20 томах
- фіксувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2》 Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіксувати — Фіксува́ти, -ксу́ю, -ксу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фіксувати — ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам’яті, у викладі тощо. Словник української мови в 11 томах