1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фіксувати

фіксува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

1》 Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку.

2》 Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.

|| Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо.

3》 Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо).

4》 Записувати, реєструвати.

5》 Визначати, встановлювати що-небудь.

6》 фот. Обробляти фіксажем.

7》 мист. Покривати фіксативом.

8》 фізіол. Те саме, що засвоювати 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіксувати — фіксува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фіксувати — Закріплювати, встановлювати; (у пам'яті) карбувати, зафіксовувати; (на папері) зображати, відтворювати; (увагу) зосереджувати; (події) реєструвати; (азот) БІОЛ. засвоювати. Словник синонімів Караванського
  3. фіксувати — Записувати, записати, позаписувати, зосереджувати, зосередити, позосереджувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. фіксувати — ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо. Словник української мови у 20 томах
  5. фіксувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
  6. фіксувати — Фіксува́ти, -ксу́ю, -ксу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фіксувати — ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам’яті, у викладі тощо. Словник української мови в 11 томах