1. Словник синонімів української мови

філософ

ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М. Драгоманов); Він ішов поважною ходою жреця або давнього філозофа (І. Нечуй-Левицький).

ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. — Слухати філософію може не всякий, але бути філософом, хоч якоюсь мірою, мусить бути кожна людина (О. Гончар); — Ви, Миколай Іванович, непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); — Ох, мудрець ти в нас... Хвостиком від планети цікавишся, а спитай тебе, де живеш, де твоє місце на цій планеті, то навряд чи й зумієш на глобусі показати (О. Гончар); — Краще, коли б краще... Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); Мудрагель! Куроп'я з'їв, а сказав, що само вгризлося (приказка); Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зміст українського любомудра (з газети); О, бачу я, що ви філозоф, ще й завзятий (В. Самійленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філософ — філо́соф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. філософ — Мислитель, мудрець, ур. любомудр, жм. Соломон; ФР. теоретик; П. ЗН. мудраґель, мудрагелик; ЖМ. студент на відділі філософії. Словник синонімів Караванського
  3. філософ — ФІЛО́СОФ, а, ч. 1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. Його [Теокріта] ув'язнено за те, що він “ширив єресь”, проповідував думки грецьких філософів (Леся Українка); Я .. знав, що був колись на світі такий філософ Спіноза (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. філософ — -а, ч. 1》 Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. || розм. Студент філософського факультету у вищому навчальному закладі. 2》 перен., розм. Людина, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. філософ — філо́соф (грец. φιλόσοφος) 1. Фахівець з філософії; мислитель, що розробляє світоглядні питання. 2. Переносно – спокійна, розсудлива людина, що не зважає на життєві невдачі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. філософ — Філо́соф, -фа; -софи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. філософ — ФІЛО́СОФ, а, ч. 1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. Його [Теокріта] ув’язнено за те, що він «ширив єресь», проповідував думки грецьких філософів (Л. Укр., III, 1952, 728); Я.. Словник української мови в 11 томах