хаптура

ХАБА́Р (плата службовій особі за якусь незаконну послугу як підкуп), МЗДА ірон., КАЛИ́М розм., ПІДНО́С заст., ПІДНО́ШЕННЯ заст., БАЗАРИ́НКА (БАСАРИ́НКА) заст., БАКШИ́Ш розм. заст., ХАВТУ́Р заст., ХАВТУ́РА заст., ХАПТУ́РА діал. Отець Харитін догадався, що час давати столоначальникові хабара (І. Нечуй-Левицький); Антін Андрійович був добре обізнаний з придворними звичаями, за якими кожний вельможа і урядовець претендував на мзду, що іменувалася лагідним словом "подарунок" (С. Добровольський); — Пробачте, товаришу шофер, — каже Тіберій, — може, ви гадаєте з нас добрий калим брати, то помиляєтесь. Ми на студентському бюджеті (Ю. Яновський); Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом (прислів'я); Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь (І. Котляревський); Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаптура — хапту́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. хаптура — див. жадний; хабар Словник синонімів Вусика
  3. хаптура — ХАПТУ́РА, и, ж., заст., діал. Те саме, що хавту́р. Піп дзвонить для своєї користі: чує, де хаптури поїсти (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
  4. хаптура — -и, ж., заст., діал. Хавтур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хаптура — ХАПТУ́РА, и, ж., заст., діал. Хавтур. Піп дзвонить для своєї користі: чує, де хаптури поїсти (Укр.. присл.., 1963, 227). Словник української мови в 11 томах