харцизтво

РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. За Дніпра скривавлену воду, За наруги ясних наших зір, За розбої, за кривду народу Нам заплатить кровію звір (М. Рильський); — Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво — недобре ремесло (В. Королович); — Навіщо ото ви взяли в Київ сокиру?.. — Та то Лекерія Петрівна хотіла в дорозі пуститься при нагоді на розбишацтво! — сміявся Масюк (І. Нечуй-Левицький); Згадав він, ..як спорив в харцизтві з буйними вітрами (М. Костомаров); — Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва... (Г. Хоткевич). — Пор. бандити́зм, 1. грабі́ж.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харцизтво — харци́зтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. харцизтво — ХАРЦИ́ЗТВО див. харци́зство. Словник української мови у 20 томах
  3. харцизтво — див. харцизство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харцизтво — ХАРЦИ́ЗТВО див. харци́зство. Словник української мови в 11 томах