харцизяка

РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал., ЗАРІЗА́КА (ЗАРІ́ЗА) діал., ЗАБІЯ́КА діал., ШУБРА́ВЕЦЬ діал., ОПРИ́ШОК (ОПРИ́ШКО) діал., ЛОТР діал.; УШКА́Л заст. (річковий); КОМИ́ШНИК заст. (той, що ховається в очеретах Пониззя Дніпра). Та десь там недалеко в гаях розбійники, кажуть, уявились, чи що (Марко Вовчок); — Он, розказують, на Красногорку напали розбишаки... Чоловіка з двадцять наїхало, та сторожі одбили... (Панас Мирний); Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої (С. Руданський); Побачивши коней і озброєних на них зарізяк, перекупки чимдуж кинулись врозтіч (І. Сенченко); Тепер він знає, хто коні бере.. А, злодію, коноводе, харцизе проклятий! (Б. Грінченко); Мучився отак з ним батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: — Ні, вже нічого з харцизою не вдію!.. (Панас Мирний); Було на валку й розбишаки-харцизяки нападуть. Колись самим чумакам і їхати було небезпечно (О. Іваненко); Нагадує пісня й про здобичників диких, що з нетрів придорожніх, з комишів непролазних чигають на валку, готують у степу глухому криваву драму.. (М. Коцюбинський); (Микита:) Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? (М. Кропивницький); — Прошу, пийте, не розглядайтеся так, як би між збуїв попали (В. Стефаник); Піймали одного зарізу (І. Котляревський); — Забирайтеся мені з очей, Пєрожек, бо може дійти до нещастя... Шуя... каналія... шубравець останнього сорту — ось хто ви, старий ідіоте! (Ірина Вільде); Коли йшла потім спати Маруся, — довго прислухалася: чи не скрипить де підозріло віконниця, чи не йдуть опришки, чорні хлопці (Г. Хоткевич); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Верига нарешті оперся спиною в рублену стіну. На нього наступало троє ушкалів з шаблями (П. Панч); Всі порозбігалися, як почали комишники жакувати з возів чабаки та осятрину (Ганна Барвінок). — Пор. 1. банди́т, грабіжник, піра́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харцизяка — харцизя́ка іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. харцизяка — див. бешкетник; жорстокий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. харцизяка — ХАРЦИЗЯ́КА, и, ч., розм. Те саме, що харци́з. [Маруся (скочила):] А що се за харцизяки такі найшли у хату! Чого ви завелись! Ач! Убрались у чужу солому, ще й шелестять! Та вас тут пов'язати треба (М. Словник української мови у 20 томах
  4. харцизяка — -и, ч., розм. Те саме, що харциз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. харцизяка — Харцизя́ка, -ки, -ці; -зя́ки, -зя́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. харцизяка — ХАРЦИЗЯ́КА, и, ч., розм. Те саме, що харци́з. Було, як деякий харцизяка попаде в руки, то суд йому короткий був. За кражу платив той курінь, до якого належав злодій (Стор. Словник української мови в 11 томах
  7. харцизяка — Харцизяка, -ки м. ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292. Словник української мови Грінченка