хваткий

ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ (схильний до злодійства), ХАПКИ́Й розм., ХВАТКИ́Й розм. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (С. Васильченко); На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Словник Б. Грінченка).

ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм., ХАПКИ́Й до чого, розм., ХВАТКИ́Й до чого, розм., ЧІПКИ́Й до чого, розм., РУ́ЧИЙ до чого, заст., ПАДКИ́Й на що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙ до чого, діал., ВАБКИ́Й до чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙ до чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙ до чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні (дівчата) запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (В. Минко); — Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга (Порфир), то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); — Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). — Пор. працьови́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хваткий — хватки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. хваткий — див. ХАПКИЙ, БЕРУЧКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. хваткий — див. жвавий; спритний; чіпкий Словник синонімів Вусика
  4. хваткий — 1. хапливий, див. бистрий 2. злодійкуватий Словник чужослів Павло Штепа
  5. хваткий — ХВАТКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Здатний добре хапати, захоплювати що-небудь. Хваткі пальці; І ти не дуже хваткий, і я не швидка (Номис); * Образно. Хваткий, нервовий, він [вітер] невгамовно шугав і шугав вздовж вулиць і заулків (В. Логвиненко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. хваткий — -а, -е, розм. 1》 Здатний добре хапати, захоплювати що-небудь. Хваткі пальці. 2》 перен. Беручкий, охочий до чого-небудь. 3》 Схильний до крадіжок; злодійкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хваткий — ХВАТКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Здатний добре хапати, захоплювати що-небудь. Хваткі пальці; *Образно. Хваткий, нервовий, він [вітер] невгамовно шугав і шугав вздовж вулиць і заулків (Логв., Літа.., 1960, 40). 2. перен. Беручкий, охочий до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. хваткий — Хваткий, -а, -е 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у. Словник української мови Грінченка