химера

ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст.; КУМЕ́ДНИК (той, хто викликає сміх). Треба заспокоювати цього дивака. Тямущий інженер, а боїться кожної дурниці, з кожної мухи ладен зробити отакенного слона (Ю. Шовкопляс); Іван Чорногорець був химерний чоловік. По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд. Із цих оповідань фізіономія його вимальовувалась, як фізіономія сільського чудака в гіршому разі і оригінала — в кращому (І. Сенченко); — От чудар! Якісь там недоумкуваті дівчата сказали дурницю, а ти ось і на рідну матір, і на всіх лютуєш (Є. Кротевич); Мій товариш таки чудило був: усе щось зморозить (Г. Хоткевич); — Цей будинок колись будував для себе один чудій-адмірал (Ю. Яновський); (Вареник:) Дементій Васильович вже навчилися пихи такої: ніби з тобою говорять, а дивляться он куди. Чудодій! (М. Кропивницький); Надрукована книжка про химерника із Яблунівки так і не потрапила на прилавки магазинів (Є. Гуцало); — Не раз я насипав йому шапку талярами, так ідучи й витрусить на порозі.. Такий химера! (П. Куліш); — Що це воно за проява: пані яка, "бариня", чи з простих? (А. Кримський); — Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (С. Васильченко); У цього калмикуватого кумедника, мабуть, таки не всі дома (М. Рудь).

ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (обман чуття, викликаний хворобливим станом організму або розладом діяльності мозку), ХИМЕ́РА. Важка голова здавалась прикутою до залізної палуби, вона палала. Може, саме це й викликало галюцинацію (Д. Ткач); Неждано поміж деревами хлопець бачить, як на знайомій прогалинці колишеться червона хустина вогню, а біля неї ворушиться обрис людини. Чи це теж не химера? (М. Стельмах).

ПРИМА́РА (те, що не відповідає дійсності, не існує насправді, постає в уяві), МАРА́, МАНА́, ОМА́НА, ОБЛУ́ДА, ХИМЕ́РА, ПРИ́ВИД, ПРИВИ́ДДЯ рідше, ВИ́ДИВО книжн., поет., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА заст., ПОЯ́ВА діал.; ІЛЮ́ЗІЯ (те, що тільки здається справжнім, реальним). Примара порятунку ніби пожартувала над нами, мов уві сні привиділась (Ю. Збанацький); Як нагадаю Козака в могилі, то й досі не знаю, Чи то було справді, чи то було так, Мара яка-небудь (Т. Шевченко); (Лицар:) То був порив остатній, він показав, що крил моїх нема, що то була якась мана, облуда, немов я чув їх в себе за плечима (Леся Українка); Як часом з'являється нам, що уже не існує, — То лише мислі потьмарення, образів сонних омана (переклад М. Зерова); Золоті надії, дитячі химери, — розбило, розвіяло, як грім пір'я (С. Васильченко); Вона не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (М. Коцюбинський); Осінній день — похмурий, мороський — Одне бажання родить непоборне: Минай скоріше, як привиддя чорне, Як давній спогад, прикрий і чужий (Є. Фомін); Як гаряче плинуть з безвісної далі Притьмарених видив нечутні рої! (Л. Первомайський); Туга за фантомом щастя — се щастя (Уляна Кравченко); Скоро утома переборола збуджені нерви, і Сергій задрімав. Якісь візії плелися тоді в його голові (Г. Коцюба); Така привабна ця таємна подорож, і повно радощів, химерних снів і обмар (С. Васильченко); Ти не любила... Час останній... Який же біль, який же біль!.. Та за ілюзію кохання навіки вдячний я тобі (В. Сосюра).

ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм., ДУР розм., НО́РОВИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм., ВИ́БРИКИ розм., КО́НИКИ розм., ПРИЧУ́ДА заст., ЗА́БАГ заст. Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Л. Дмитерко); Спершу Федорчине прохання видалося йому дивною забаганкою, але поволі він пройнявся її настроєм (Ю. Мушкетик); Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); — А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір'ю-мужичкою?! (М. Коцюбинський); (Енн:) Куди це ви зібралися у пальті в таку спеку, Таню .. Дивна фантазія (В. Собко); Хоч я великої і не зробив кар'єри І землю став орать без жодної химери, Але зато мені ніхто не дорікав, Щоб ґречність словом я чи вчинками зламав (переклад М. Рильського); Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (І. Нечуй-Левицький); (Квітка:) Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами (М. Старицький); Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий!.. (Панас Мирний); — Та що це ти моду взяла прибиратися щовечора, як на весілля? Що це за норови на тебе напали? (М. Куліш); Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки... (П. Гулак-Артемовський); — Я тобі скажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили! (Ірина Вільде); Коляда впав на ліжко і забився в істериці.. Фросина вийшла з хати. Бачила вона вже не раз оці коники (М. Зарудний); Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. Не всі з добра, хто од причуди, Щоб битися, то рад летіть (І. Котляревський); Вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. химера — химе́ра 1 іменник жіночого роду, істота міфологічна істота химе́ра 2 іменник жіночого роду фантазія Орфографічний словник української мови
  2. химера — МІТ. страховище, монстр, потвора, П. дивацтво, фантазія, нереальна мрія, витвір уяви, р. галюцинація, (хто) дивак, мн. ХИМЕРИ, безглузді <�нездійсненні> пляни, ФР. нісенітниці, дурниці, (чиї) примхи, дивацтва, П. дивні істоти <�факти, явища> Словник синонімів Караванського
  3. химера — I вигадка, галюцинація, дивацтво (у вчинках), дивовижа, причуда, страховище, фантазія, химорода, химородь II див. марево; опудало; примха; страшило Словник синонімів Вусика
  4. химера — [хиемера] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. химера — (грец. Chimaira), -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології страховисько з трьома головами — лева, кози і змії — і тулубом — спереду лева, усередині — кози, ззаду — змії. 2. перен. Нездійсненна, фантастична мрія. Словник поетичної мови Василя Стуса
  6. химера — рос. химера 1. У давньогрецькій міфології — страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона. 2. Переносно — витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія. Eкономічна енциклопедія
  7. химера — ХИМЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я; потвора, страховище. Перед дверима Кентаври і Сцілли .. Страшно сичить там Химера, озброєна полум'ям в пащі (М. Словник української мови у 20 томах
  8. химера — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – страховище з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я. || Скульптурне зображення цього страховища, що символізує пороки, темні сили і є частиною прикрас готичних храмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. химера — химе́ра (від грец. Χίμαιρα) 1. У давньогрецькій міфології страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона. 2. Переносно – витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія. 3. Морська риба підкласу суцільноголових. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. химера — В давньогр. міфології потвора, що видихає вогонь; найчастіше зображали у подобі лева з головою кози на хребті та змією замість хвоста. Універсальний словник-енциклопедія
  11. химера — гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному... Фразеологічний словник української мови
  12. химера — Химе́ра, -ри; -ме́ри, -ме́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. химера — ХИМЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я. Перед дверима Кентаври і Сцілли.. Страшно сичить там Химера, озброєна полум’ям в пащі (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  14. химера — (грец.) Фантастична істота з тулубом кози, шиєю і головою лева, хвостом дракона або з інших сполучень частин різних тварин. За грецькою міфологією... Архітектура і монументальне мистецтво
  15. химера — Химера, -ри ж. Употребл. преимущ. во мн. ч. Фантастическія выдумки; причуды. Чи довго ще сплітатимеш химери, і голос твій бурхатиме, як вітер. К. Іов. 48. химери гнути. Показывать причуды. химери гонити. Говорить вздоръ. Дівча божевільне химери ганяє. Словник української мови Грінченка