химера

ХИМЕ́РА, и, ж.

1. У давньогрецькій міфології – страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я; потвора, страховище.

Перед дверима Кентаври і Сцілли .. Страшно сичить там Химера, озброєна полум'ям в пащі (М. Зеров);

// Скульптурне зображення цього страховища, що символізує пороки, темні сили і є частиною прикрас готичних храмів.

Тебе я бачив, Престарий соборе, І з понадсенських споглядав узбіч Середньовічну фантастичну ніч. Про що мовчать у тінях синьо-сизих Чудні химери на твоїх карнизах (М. Рильський).

2. перен. Дивовижна фантазія, нездійсненна мрія, витвір уяви; примара, омана, дивацтво.

[Долорес:] Яка ж то мрія? [Анна:] Ет, так, химери!.. Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок, немов гніздо орлине... (Леся Українка);

П'яний туман повивав йому голову, родив химери, дикі бажання і лють. Кричав на всіх, лупив у двері і докучав (М. Коцюбинський);

Смішно. Дивно. Я пишу своїй доньці .. Мені кажуть, що я ніколи не був жонатий і не мав дітей, а мої мрії – це є просто химери мого спраглого на батьківське щастя мозку (Олесь Досвітній);

// Нереальні, безглузді плани, наміри, здійснити які неможливо.

– Може, й вони колись у дитинстві своєму далекому колодязь, як грушу, намагались на горб пересадити. Химери носили у своїх маленьких головах. А виросли – бач... (А. Головко);

Старіючи, будував [Лук'ян] тепер усякі химери (О. Гончар);

Наша повага до симпатичного Василя з кожним днем зростала, ми його дуже полюбили. Вірили кожному слову, але щоб плуги орали землю без волів, єй-єй, химера (О. Ковінька);

Золоті надшї, дитиячи химери – розбило, розвіяло, як грім пір'я.

3. Обман чуття, викликаний хворобливим станом організму або розладом діяльності мозку; галюцинація; бредня.

Іноді Чернишеві здавалося, що це не ніч, а білий день, і що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці. Тоді він на мить ховав голову за якогось убитого і, причаївшись, ждав товаришів. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар);

Неждано поміж деревами хлопець бачить, як на знайомій прогалинці колишеться червона хустина вогню, а біля неї ворушиться обрис людини. Чи це теж не химера? Обережно, від дерева до дерева, скрадається до прогалини Роман (М. Стельмах).

4. перев. мн. Дивовижні примхи, вигадки чиї-небудь; дивна поведінка кого-небудь; дивацтва.

[Тоня:] А Сусана хороша дівчина, хоч і з химерами (І. Кочерга);

[Микита:] То це я тобі не потрібний? Кажи. [Митродора:] І кому ти потрібний з твоїми химерами? (В. Самійленко);

Проте, хоч Тимко і сміявся з Орисиних химер, він, сам того не помічаючи, теж хибував на них .. Він заставляв Орисю принести [води] тільки для того, що йому було дуже приємно сказати “жінко” (Григорій Тютюнник);

// ч. і ж., розм. Уживається для означення людини, яка міркує і діє дивно, незвично; дивак.

– Не раз я насипа́в йому шапку талярами, так ідучи й витрусить на порозі. “Звідки, – каже, – се такого сміття набралось?” Такий химера! (П. Куліш).

5. перен. Що-небудь своєрідне, дивне, оригінальне; вигадка.

Біля Брно є підземні печери. Сталактитове царство там. Чарівні фантастичні химери Відкриваються нашим очам (Л. Дмитерко);

У порту нью-йоркськім, у Америці, – Пароплави, крани, рейок дзвін... Хлопчик оглядає всі химери ці, Наче все це вперше бачить він (І. Нехода);

// перев. мн., чого. Що-небудь несподіване, незвичне для когось; вигадка.

З просторів польових прибулець, Беріз колисаний гіллям, Як я любив химери вулиць, Що дивним дихають життям (М. Рильський);

Дерев химери, глина круч і вітер плакали за нами, як переходили ми Збруч... Мов сниться... Вершники, тачанки... Прощай надовго, рідний край (В. Сосюра);

Атлетичного складу молодий чоловік, одягнений за останніми химерами моди, що навіть трохи вражало.., він не міг не привернути до себе уваги (Ірина Вільде).

6. Морська риба підкласу суцільноголових, жир печінки якої використовують як лікарський препарат.

7. заст. Опудало (у 1 знач.); опуд.

Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав .. Горобчики сміються у кутку, – Вони, пройдисвіти, дізнались, Що то химера, не злякались І шкоду роблять у садку (Л. Глібов).

8. біол. Організм, що складається з генетично неоднорідних тканин.

Наявність зростання кореня прищепи з підщепою веде до утворення химери, тобто до істотних змін обох партнерів у тій гілці надземної частини рослини, яка безпосередньо пов'язана з цими химерними коренями (з наук. літ.).