1. Словник синонімів української мови

хитрити

ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.: схитрува́ти, схитри́ти, злука́вити. Наполеон хитрував, але не міг приховати, що посилено готується до війни (П. Кочура); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько (Ю. Бедзик); Бронко не певний, чи та хитра дівчина не лукавить з ним (Ірина Вільде); — Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Вихляв штабс-капітан чи говорив щиро, — трудно було зрозуміти (С. Добровольський); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (П. Автомонов); Задобрював, комбінував, підмазував — весь світ його тоді до цього звівся (О. Гончар); (Зінька:) Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! (М. Кропивницький); — Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрити — хитри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хитрити — див. обманювати; хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. хитрити — Хитрувати, вихитровувати, вихитрувати, повихитровувати, нахитровувати, нахитрувати, понахитровувати, обхитровувати, обхитрувати, пообхитровувати, перехитровувати, перехитровувати, поперехитровувати, похитровувати, похитрувати, схитровувати, схитрувати, посхитровувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. хитрити — ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути... Словник української мови у 20 томах
  5. хитрити — -рю, -риш, недок. Те саме, що хитрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хитрити — ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. хитрити — Хитрити, -рю́, -риш гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен. Словник української мови Грінченка