1. Словник української мови в 11 томах

хитрити

ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти.

Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл., І, 1952, 286);

Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути, що ж він мав справді на думці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 68);

— Слухай,— каже довгохвоста [Сорока] — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Гл., Вибр., 1951, 229);

«Клопіт!» — думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Мирний, IV, 1955, 320);

«Стиляга» спершу нібито дотримувався правил бою. Потім, після кількох добрих стусанів, розлютувався і почав вимахувати великими шкіряними рукавицями у всі боки. Дуже смішно хитрив, намагаючись обдурити свого противника (Ткач, Арена, 1960, 175);

Вони [шаланди] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром і, врешті, як гуси, випливають за хвилеріз (Ю. Янов., II, 1958, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрити — хитри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хитрити — див. обманювати; хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. хитрити — Хитрувати, вихитровувати, вихитрувати, повихитровувати, нахитровувати, нахитрувати, понахитровувати, обхитровувати, обхитрувати, пообхитровувати, перехитровувати, перехитровувати, поперехитровувати, похитровувати, похитрувати, схитровувати, схитрувати, посхитровувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. хитрити — ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути... Словник української мови у 20 томах
  5. хитрити — -рю, -риш, недок. Те саме, що хитрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хитрити — ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  7. хитрити — Хитрити, -рю́, -риш гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен. Словник української мови Грінченка