хитросплетіння

ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн., ХИТРОСПЛЕ́ТЕННЯ книжн. (майстерне, складне). Все в цьому — на перший погляд хаотичному — переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (С. Журахович); Там біля стовбура, всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося.. сонце (В. Козаченко); Тепер він уже глибше розумів сплетення людських почуттів, але вважав, що торкатися до них, хай навіть досвідченою рукою хірурга, однаково неприємно і боляче (М. Стельмах); Під головою в хлопчика — цупке плетіння волока (О. Ільченко); Проміж гілок чудне сплетіння, мов через неводи густі, Примхливо грається проміння, Неначе рибки золоті (С. Воскрекасенко); Крізь плетиво гілля й буйного листя сонце пробивалося плямами (П. Автомонов); Те ж каміння й куток, тих же вишень гілля й плутанина покручених стежок... (В. Сосюра); Між заплутами — величезні гарбузи, як голі діти (С. Васильченко); Як марево, тремтить Хистких думок химерна плетениця (М. Рильський); Серед хитросплетіння трубопроводів йде людина (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитросплетіння — хитросплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хитросплетіння — ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Майстерне, складне переплетення чого-небудь; складний, з домішкою хитрощів, мудрований виклад, розвиток чого-небудь (думок, сюжету і т. ін.). При читанні твору [“Біла пляма”... Словник української мови у 20 томах
  3. хитросплетіння — -я, с., книжн. 1》 Майстерне, складне переплетення чого-небудь; складний, мудрований виклад, розвиток чого-небудь (думок, сюжету і т. ін.). 2》 перев. мн. Хитра політика, хитрі, підступні задуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хитросплетіння — ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Майстерне, складне переплетення чого-небудь; складний, мудрований виклад, розвиток чого-небудь (думок, сюжету і т. ін.). При читанні твору [«Біла пляма»... Словник української мови в 11 томах