хитрощі

ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм., ВИ́КРУТКА розм., ВИ́ВЕРТ розм., ВИ́КРУТНІ мн., розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ФО́КУС розм., ФІ́ҐЛІ-МІҐЛІ мн., розм. (окремий хитрий прийом, спритна дія); ЕКІВО́КИ (перев. словесні викрути, двозначні натяки). Сусана Уласівна пішла на хитрощі: наклала на тарілці на споді купу скибок простої з непитльованого борошна паляниці, а зверху доклала скибками білої питльованої (І. Нечуй-Левицький); Маленька хитрість удалась: взявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (А. Головко); Їх запросили ввійти, і всі увійшли необачно, Лиш Еврілох, відчувши лукавство, іззаду лишився (переклад Б. Тена); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручувався брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Вивчаєш роками у високій школі дипломатські хитромудрощі (О. Гончар); Аристарх Стурчак характер сильний, але суперечливий; у ньому відчувається і немилосердність, і непохитність, і мужицька хитринка (В. Логвиненко); Широко розтягнув (Тиміш) міхи баяна і, кинувши на дівчину карим оком, з лукавинкою запитав: — Весною інтересуєшся? (Я. Гримайло); Зробив (староста) виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в Східній Галичині (Лесь Мартович); Целя читала той лист з чимраз більшим зачудуваннєм.. Хвилю вона думала, що весь той вступ — се тілько викрут закоханого чоловіка, фраза, вимірена на викликаннє ефекту (І. Франко); (Харько:) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (М. Кропивницький); На каторзі мені злодії розповідали багато про шулерську "працю", і мені тепер видно кожний виверт. Я вже програв шість карбованців (Д. Бузько); Викрутнями перебувається (М. Номис); Я писала її (відповідь) щиро і без жодних педагогічних штук (Леся Українка); Мене тепер ніхто не обтулить, я знаю їхні штучки (Ю. Яновський); — Тільки в мене без фокусів — попередив Килигей. — Помічу, що котрий валюту ковтне — одразу кендюх навиворіт! З цієї хвилини це не вам, це вже республіці належить (О. Гончар); Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. — Знов якісь фіґлі-міґлі! Знов ухиляються (старшини) від певних зобов'язань (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрощі — хи́трощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. хитрощі — мн., підступи, каверзи, лукавство, жм. штуки, ір. мудрування, мудрощі, хитромудрість, б. з. мудровання, ФР. хитрування, хитрість Словник синонімів Караванського
  3. хитрощі — Виверт, викрут, викрутас, хитрість, фінт Словник синонімів Вусика
  4. хитрощі — [хитрошч'і] -шч'іy Орфоепічний словник української мови
  5. хитрощі — ХИ́ТРОЩІ, ів, мн. 1. Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка; обман. Хитрощами недовго проживеш (Номис); Не раз лучалося, що Романко обдурював Семена, звичайно, в дрібничках. Словник української мови у 20 томах
  6. хитрощі — Хитрощами недовго проживеш. Не зможеш довго дурити людей. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. хитрощі — -ів, мн. 1》 Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. || Вдалий, хитрий прийом чи задум. Пускатися на хитрощі. 2》 Властивість за знач. хитрий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хитрощі — Хи́трощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хитрощі — ХИ́ТРОЩІ, ів, мн. 1. Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. Хитрощами недовго проживеш (Номис, 1864, № 3074); Не раз лучалося, що Романко обдурював Семена, звичайно, в дрібничках. Словник української мови в 11 томах
  10. хитрощі — Хитрощі, -щей и -щів ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Чуб. ІІ. 108. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. Грин. І. 75. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе. Полт. Словник української мови Грінченка