хнюпитися
ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хнюпитися — хню́питися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хнюпитися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
- хнюпитися — [хн'упиетиес'а] -пл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. хн'упс'а, хн'уптеис'а Орфоепічний словник української мови
- хнюпитися — ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хню́пляться; недок., розм. 1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. Наливайківці мовчки хнюпилися у сідлах, дивилися по боках, ховали один від одного очі... (М. Словник української мови у 20 томах
- хнюпитися — -плюся, -пишся; мн. хнюпляться; недок., розм. 1》 Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, невдоволеного вигляду. 2》 перен. Журитися, впадати в розпач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хнюпитися — ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хню́пляться; недок., розм. 1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. *Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Словник української мови в 11 томах
- хнюпитися — Хнюпитися, -плюся, -пишся гл. Опускать голову. Черк. у. Словник української мови Грінченка