хобі

ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ, СЛА́БІСТЬ до чого, ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ рідше, ПА́СІЯ заст. В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її (Сахно) інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання — він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення (Каминецького) спортом, рибальством, оте марення музикою — не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її (Оленки) нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов — скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). — Пор. 1. інтере́с.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хобі — хо́бі іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хобі — невідм., с. Захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П.Загребельний). Літературне слововживання
  3. хобі — рос. хобби захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Eкономічна енциклопедія
  4. хобі — ХО́БІ невідм., с. Яке-небудь захоплення, улюблене заняття на дозвіллі уподоба. Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); Хоч вважається, що вишивання це – хобі дівчат, в гуртку .. навчаються й хлопці (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. хобі — невідм., с. Яке-небудь захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хобі — хо́бі (англ. hobby, букв. – коник, пристрасть) захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. хобі — ХО́БІ, невідм., с. Яке-небудь захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (Загреб., Переходимо.., 1971, 18); Хоч вважається, що вишивання це — хобі дівчат, в гуртку.. Словник української мови в 11 томах