храпа
МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васильченко); Узяв коня за повід — любовно погладив по морді лисого (А. Головко); Собаки кинулись до воріт з одчайдушним гавчанням, пробували просунути заслинені червоні писки під хвіртку (І. Микитенко); На бігу Козаков метнув нищвний погляд на Македона і люто вхопив свого рисака за храп (О. Гончар); Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з'єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (В. Кучер). — Пор. ри́ло.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- храпа — хра́па іменник жіночого роду замерзла грязь Орфографічний словник української мови
- храпа — ХРА́ПА¹, и, ж., розм. Те саме, що храп¹. Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з'єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (В. Кучер). ХРА́ПА², и, ж., діал. Замерзла грязь на дорозі. Тяжко на коні храпою їхати (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- храпа — I -и, ж., розм. Те саме, що храп I. II -и, ж., діал. Замерзла грязь на дорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- храпа — ХРА́ПА¹, и, ж., розм. Те саме, що храп¹. Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з’єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (Кучер, Прощай.., 1957, 241). ХРА́ПА², и, ж., діал. Замерзла грязь на дорозі. Тяжко на коні храпою їхати (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- храпа — Храпа, -пи ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка